З досвіду роботи

Впровадження особистісно орієнтованого навчання на уроках біології

        Якщо розглядати урок як засіб розвитку особистістих якостей учня, то слід проектувати навчальний процес на діагностичній основі, яка дає змогу вивчати всі компоненти особистості дитини. У кожного учня свій характер і темперамент (сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик) свій тип сприйняття (аудіал, візуал, кінестетик) та мислення (образне й абстрактне), всій суб’єктивний досвід (пізнавальний, комунікативний, творчий).

     Діагностичний інструментарій включає такі методи: психологічні тести, соціометрія, навчально-діагностичний матеріал, спостереження вчителя, самоспостереження.

     Так, різнорівневі завдання дають змогу виявити рівень навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий). Тести закритого типу, усна форма викладу матеріалу, складання плану, схеми – це основні методи плідної організації навчальної діяльності «лівопівкульних» дітей. Тести відкритого типу, відсутність алгоритмічних вказівок, домінування наочності – методи для «правопівкульних» дітей.

     Під час планування уроку слід також враховувати всі структурні компоненти особистості учня: когнітивна сфера (знання, уміння, навички, мислення, сприйняття, пам'ять, увага); афективна сфера (невербальна сфера, тактильна пам'ять, практичні уміння та навички).

     Для розвитку кожної сфери та особистості в цілому необхідне поєднання різноманітного методичного арсеналу форм (індивідуальної, групової, фронтальної) та методів: самостійна пошукова діяльність, монолог, діалог, експеримент, метод проектів, проблемно-ігровий метод, створення проблемних ситуацій, дослідницький метод.

     Якщо розглядати урок як середовище для повноцінної навчальної ціле реалізації учнів, то в цьому випадку методичний арсенал методів та прийомів кожного компонента навчальної діяльності підпорядкований одному ціле покладанню – розвитку холі стичної особистості.

     Для реалізації настановчо -мотиваційного компонента уроку рекомендується використовувати такі прийоми:

Ø    створення проблемних ситуацій різного виду;

Ø    актуалізація;

Ø    генералізація інформації;

Ø  вербальні настанови, які сприяють стабілізації позитивної «Я - концепції»;

Ø    ефекти інтриги, «подиву»;

Ø    синектичні прийоми;

Ø    прийоми змістової обробки тексту (структурно-логічні схеми, таблиці, опорні конспекти);

Ø    прийоми ленемотехніки;

Ø    «ефект навмисної помилки»

Ø    використання інформації інтегрованого характеру (вірші, історичні довідки, елементи медіаосвіти, практичне значення в побуті та різних галузях).

Проектувально-діяльнісний компонент навчальної діяльності передбачає такі методи та прийоми:

Ø    цілепокладання в процесі співтворчості;

Ø    структурування навчального матеріалу, з опорою на суб’єктивний досвід учнів (пізнавальний, комунікативний, творчий) з урахуванням типології особистісних якостей учня (тип сприйняття, темпераменту, мислення);

Ø    створення яскравих наочно-образних уявлень;

Ø    навчально-пізнавальна гра;

Ø    створення ситуацій успіху;

Ø    евристична бесіда;

Ø    створення ситуацій вільного характеру завдань, способів навчальної діяльності (письмово чи усно, індивідуально чи в групі, узагальнено чи конкретно, конспектування або складання плану, складання схеми чи таблиці);

Ø    імаготерапія (перевтілення в образ);

Ø    ефект катарсису (ефект співпереживання);

Ø    створення проблемних ситуацій;

Ø    використання творчих завдань.

     Наприклад, розробіть науково-фантастичний проект на тему «Планета Земля в 3000 році», проект ботанічної газети (6клас); змоделюйте фільм у малюнках про кохання (9 клас); спрогнозуйте наслідки змін у клітині за відсутності мітохондрій (10 клас).

     Рефлексивно – оціночний етап уроку можна реалізувати , використовуючи такі методичні прийоми:

Ø    взаємоконтроль, самоконтроль;

Ø    взаємоаудит, самоаудит;

Ø    створення ситуації успіху учнів, емоційного комфорту на уроці;

Ø    домінування на уроці парціальних оцінок;

Ø    участь учнів у виправленні помилок;

Ø надання можливості учням для дослідження свого помилкового судження;

Ø  надання можливості учням на уроці виконати роль психолога, тобто оцініти атмосферу уроку та запропонувати вчителеві відповідні рекомендації;

Ø    прийом зворотного зв’язку в кінці уроку;

Ø    відслідковування емоційного стану учнів (методика кольороопису А.М. Лутошкіна, методика «Кактус»), а також постановка запитань: «Як ви думаєте…», «Запропонуйте ваш спосіб розв’язання проблеми…», «Що подобається та не подобається на уроці…», «Оцініть свою діяльність та діяльність учителя за 12-бальною системою оцінювання…».

     Особлива роль у структурі уроку відводиться диференційованим домашнім завданням. Наприклад:

Ø    складання казок, кросвордів, чайнводів, загадок за темами;

Ø    складання мнемонічних формулювань, гри для молодших школярів про здоровий спосіб життя або екологічний спосіб мислення;

Ø    розробка сценарію фільму зі слайдів на тему «Загадковий світ рослин» (6 клас);

Ø    підготовка виставки художньої літератури на тему «Краса як біологічна доцільність» (8 клас);

Ø    розробка проекту біоробота, робота якого ґрунтується на функціонуванні механізмів життєдіяльності клітини (10 клас);

Ø    моделювання штучного біоценозу, складання плану та проведення фенологічного спостереження за об’єктом (11 клас).

     Усі три компоненти навчальної діяльності становлять єдине ціле особистісно-розвиваючого уроку. Але життя показує, що пріоритетним завданням освіти є виховання особистості, яка орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до майбутнього. Тому актуальності набуває використання інтерактивних форм навчання: прес-конференції, ділової гри, навчальних «мозкових штурмів», диспутів тощо. У цьому випадку учні стають активними учасниками соціуму, який вимагає від них постановки проблеми, пошуку її розв’язання та прийняття конкретних рішень.

     Результати праці вкотре підтвердили ефективність методів особистісно орієнтованого навчання, використання яких є важливою передумовою оволодіння дітьми знаннями та предметами як інструментами розвитку творчої особистості.

     Розділ ІІІ. Висновок.

     Використання особистісно орієнтованого навчання, розвиваючих та дидактичних ігор, особистого досвіду, експериментальної діяльності та спостереження  учнів  при вивченні біології є ефективними та необхідними для розвитку особистості учня, його самостійності, оскільки:

1.   Це ефективний спосіб стимуляції пізнавальної активності учнів.

2.  Розвиває мислення, розширює їх кругозір.

3. Стимулює учня до висловлювання, використання різних способів розв’язання, ситуативних завдань без страху помилитися чи отримати неправильну відповідь.

4.   Створює умови для учня проявити ініціативу, самостійність, підтримувати прагнення учня знаходити власний спосіб роботи, аналізувати та оцінювати роботу інших.

5.   Сприяє задоволенню інтелектуальних потреб здібних дітей.

Розділ ІV. Список використаної літератури.

1. Богданова О.К. Інноваційні підходи до викладання біології. – Х.: Вид. гр.  «Основа», 2003. – 128 с.

2. Відкриті та нестандартні уроки біології у 7 класі. Методичний посібник. / Ю.М. Абдуніна, М.В. Базь, З.В. Вербицька та інші. – Х.: Вид. гр. «Основа», 2004,- 144 с.

3. Груніна Г.М. Пошукова діяльність ліцею щодо впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес (проект програми. // Управління школою. – травень 2008. - №14.

4. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / за ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен [ Текст ]. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.

5. Лісовенко Г. Самоаналіз уроку як засіб підвищення його ефективності // Управління школою. - 2004. - №14.

6. Місюра І.Л. особистісно орієнтованого навчання: шлях до успіху. // Управління школою. - липень 2008. - №19 - 21.

7. На допомогу завучу. Внутрішньошкільний контроль. – Одеса: Автограф, 2000.

8. Організація особистісно орієнтованого навчання / Школа, жовтень 2006, №10.

9.   Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання [ Текст ]. – Харків.: Основа, 2005. – 96 с.

10.  Поліщук О. Сучасний урок //  Завуч. - листопад 2008. - №33.

11.  Ткаченко Л. Особистісно орієтовані технології / Школа. - жовтень 2006. - №10.

12. Яценко С. Педагогічні умови реалізації особистісно орієнтованого навчання/ Школа. -  березень 2007. - №3.