Біологічні ритми, їх роль у життi людини.
Стан здоров’я та працездатність людини багато в чому залежить від того, наскільки режим праці і відпочинку відповідає його індивідуальним біоритмам.
Біоритмами називаються ритми фізіологічних процесів, властиві усім живим організмам. Їхній характер завжди індивідуальний. У залежності від характеру біоритмів людей можна розділити на п'ять біоритмічних типів, чи хронотипів. Це "сови", що пізно лягають спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері і вночі; "жайворонки" - рано встають, найбільш активні ранком; слабко виражений ранковий тип; "голуби", однаково активні в різний час доби, і слабко виражений вечірній тип.
Розрізняють добові, сезонні, місячні, річні, багаторічні біоритми.
Яке значення мають біоритми для організму?
Без біоритмів неможливо нормальна взаємодія систем організму. Тому по них можна судити про загальний стан організму. Якщо біоритм порушується, виходить, починається патологія.
Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають залежність захворюваності від часу року. Багато хто з нас, напевно, зауважували, що восени й особливо навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії і ревматизму.
Режим праці і відпочинку повинні відповідати хронотипу. "Жайворонкам" не рекомендується працювати у вечірню зміну чи по ночах, тому що може порушитися синхронність дії біоритмів організму. Результат - різке погіршення стану здоров'я. Збій біоритмів може відбутися і коли людина різко змінює режим праці і відпочинку. Наприклад, при переході на позмінну роботу чи роботу повну цілодобову.
Окреме питання - робота в незвичних кліматичних умовах. У пошуках роботи вас може занести в іншу кліматичну зону - можливо, навіть у Заполяр’я чи тропіки. Не можна недооцінювати шкоду від настільки необачних змін. Адже організму доводиться пристосовуватися до незвичного атмосферного тиску, вологості, температури і - саме головне - годинному поясу. Ось тут і підстерігають збої біоритмів.
Яка конкретна шкода приносить порушення синхронності біоритмів?
Насамперед, різко погіршується самопочуття і слабшає імунітет. Дуже часто в людей, що відносяться до ранкових типів, але працюють вночі чи протягом доби, порушується діяльність серцево-судинної системи і терморегуляція. Вони постійно почувають втому, слабість, легкозбуджувані, їх організм не відновлюється під час відпочинку. Крім того, вони частіше, ніж інші, стають "жертвами" загострень хронічних хвороб і простудних захворювань - ОРЗ, грипу, бронхіту. Вчені називають це явище "станом біологічного нездоров'я".
При акліматизації до нових, незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності серцево-судинної, дихальної, травний систем, терморегуляції. Деякі люди неадекватно сприймають зовнішні явища. Такого ж порушення виникають на початку після переходу на вечірню, нічну, добову і трьохзмінну роботу.
Вплив Місяця на добові біоритми. Як показали спостереження, періодичні процеси в Природі й організмі людини дуже сильно зв'язані згодом звертання Місяця навколо Землі. І в цьому немає нічого дивного. Місяць протягом 29,5 діб робить один оборот біля загального центра ваги (барицентра) Землі і Місяця, що знаходиться усередині Землі ближче до її поверхні. Хоча маса Місяця в 27 мільйонів разів менше маси Сонця, зате вона в 374 рази ближче до Землі і впливає на неї сильніше Сонця. З чого складається вплив Місяця на Землю, а звідси на життєдіяльність організмів, що населяють її?
ПЕРШИЙ ЕФЕКТ впливу Місяця на Землю - гравітаційний. Місяць робить повний оберт навколо Землі за 24 години 50 хвилин. Під дією притягання Місяця тверда поверхня Землі деформується, розтягується в напрямку до Місяця на величину близько 50 сантиметрів у вертикальному напрямку і близько 5 сантиметрів у горизонтальному. Природно, ще сильніше цей вплив позначається на водяній оболонці Землі, викликаючи припливи і відливи. У результаті цього протягом доби через рівні проміжки часу спостерігаються дві повні і дві малі хвилі, приблизно рівні по висоті, а також одна повна й одна мала хвиля, якщо не вважати змішаних.

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТЕМИ                      

«ГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК  МІЖ КЛАСАМИ НЕОРГАНИЧНИХ СПОЛУК»                                                                                                      ( З ДОСВІДУ РОБОТИ)

       Нам відомо, що ще в часи античності, у школах Піфагора, Сократа, Платона, Арістотеля та інших учених, навчання мало індивідуальний характер, тобто один учитель передавав знання одному (максимум - п’яти) учневі.

      Створення класно-урочної системи на порядок підвищило продуктивність освіти. Однак за такої системи індивідуальний контакт між учителем та учнями відсутній і на перший план виходить абстрактна особистість середнього учня. Спроби домогтися за принципами класно-урочної системи творчої роботи від усіх учнів, які навчаються в даному класі, як правило, приречені на невдачу.

      Класно-урочна система суперечить принципу індивідуалізації навчання в тому разі, якщо всі учні повинні працювати в одному темпі за «командою» вчителя.

      Ось чому я вважаю диференціацію процесу навчання одним із можливих шляхів до особистісно орієнтованого навчання, а також розвитку логічного мислення учнів відповідно до їхніх потенціальних і психологічних можливостей. Загальні критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів дають можливість учителеві контролювати, спрямовувати навчальну діяльність учнів за рівнями:

 І рівень – початковий і середній рівень знань; ІІ рівень – достатній рівень знань; ІІІ рівень – високий рівень знань.

      У своїй практиці я використовую принцип паралельної роботи учнів різних рівнів одночасно, а якщо дозволяє тип уроку, то і на різних етапах уроку. Тобто підбираю завдання, які сприяють розвитку логічного мислення учнів різних рівнів. Якщо педагог пропонуватиме проблемне і творче запитання тільки учням ІІІ рівня, то в цей час логічне мислення школярів І або ІІ рівня не розвиватиметься, вони тільки слухатимуть відповіді кращих учнів. Учителям відомі можливості учнів слабкого та середнього рівнів, ось чому вони в змозі підібрати легші запитання для одночасної роботи школярів відповідної групи. Після закінчення роботи кожна паралель дає відповіді на поставлені окремі запитання, які в цілому створюють повноцінну картину навчальної теми.

       Розвитку логічного мислення учнів сприяє виконання різнорівневих завдань, які спонукають до:

Ø Порівняння простих чи складних речей;

Ø Визначення ознак;

Ø Класифікації речовин та явищ;

Ø Встановлення взаємозв’язків між об’єктами;

Ø Встановлення причинно-наслідкових зв’язків;

Ø Формулювання висновків і узагальнень;

Ø Прогнозування властивостей.

      Таким чином, на всіх етапах уроку вчитель впроваджує паралельну навчально-пізнавальну діяльність учнів різних рівнів згідно з їхніми індивідуальними особливостями.

      Під час вивчення теми «Основні класи неорганічних сполук» у 8 класі в учнів завжди виникали труднощі, оскільки для опрацювання цього великого за обсягом матеріалу теми відводилося дуже мало часу – 19 годин. Нова програма 12 – річної системи навчання дає можливість більш ґрунтовно вивчити матеріал цієї теми (25 годин). На формування практичних навичок учнів 8 класу з теми «Генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук» я відвожу 2 години після проведення Практичної роботи № 1 «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук». Цілями цих уроків є «Розкрити взаємозв’язок явищ у природі на прикладі взаємоперетворень одних класів речовин на інші. Узагальнити знання про неорганічні речовини та їх властивості. Розвивати вміння порівнювати склад і властивості речовин, класифікувати речовини й реакції, встановлювати генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук.

Тип 1 уроку: поглиблення й узагальнення знань,

Форми роботи: виконання вправ, робота з опорною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, опорні схеми класів неорганічних сполук, генетичного зв’язку класів неорганічних сполук.

ХІД 1 УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Аналіз виконання практичної роботи                                                                              

Робота з класом зі з’ясування типових помилок, коригування знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повернімося до схеми класифікації речовин.

     Усі класи речовин складаються з тих самих хімічних елементів: металів і неметалів.

-         Чим вони відрізняються? Кількісним і якісним складом.

А чи існує зв'язок між окремими класами неорганічних сполук? У чому цей зв'язок виявляється? Речовини одного класу взаємодіють з іншими речовинами. При цьому утворюються сполуки інших класів. Тобто шляхом хімічних перетворень сполуки одного класу можна перетворювати на інші. Ми говоримо, що між класами неорганічних сполук існує генетичний зв'язок, тобто вони взаємоперетворюються під час хімічних реакцій.

Розгляньмо найпростіші приклади.

ІV. Поглиблення знань

      Здійсніть перетворення:

         S            SO2            H2SO3       Na2SO3

1)    S + O₂       SO₂

2)    SO₂  + H₂O        H2SO3

3)    H2SO3   +  2NaOH          Na2SO3 + 2H₂O

Запишемо цю схему у загальному вигляді.

Схема 1

Неметал             кислотний оксид                кислота                  сіль

Тепер візьмемо інший ланцюжок перетворень:

Na             Na₂O           NaOH             Na₂SO₃

1)    2Na + O₂             Na₂O

2)    Na₂O + H₂O           2NaOH

3)    H₂SO₃ + 2NaOH             Na₂SO₃ + 2H₂O

Запишемо її в загальному вигляді.

Схема 2

Метал              основний оксид               основа                сіль

Подібних ланцюжків можна запропонувати багато.

Завдання 1

Запропонуйте ланцюжки перетворень до схем 1 і 2 .                                                                        (заслуховуємо варіанти учнів, записуємо на дошці).

Схеми 1 і 2 можуть змінюватися. У загальному вигляді така схема матиме набагато більш складну структуру. Наприклад, схема 3.

Розглядаємо з учнями схему.                                                                                                  Чи можна одержати сіль з оксиду? Так. Отже, до схеми слід додати стрілочку від оксидів до солі.                                                                                                        Чи можна одержати основу із солі? Так, тобто стрілочки мають бути у двох напрямках.

Схема 3

Основа

Метал

Основний оксид

                                 2                                           3                                                                                                                     

Сіль

1                                                                            5                                          4

Сіль

Амфотерна основа

Амфотерний оксид

                          6

                                                                         7                                       8

                                                                         9       

Кислота

Неметал

Кислотний оксид

10

                                11                                         12                                      13

                                                                                          14            

Аналогічно можна одержати кислоту і солі, оксиди з основ і кислот, чисті метали й неметали з їхніх оксидів і солей і т.д. (Учні аналізують можливі шляхи взаємоперетворень класів неорганічних сполук за схемою і доповнюють схему генетичного зв’язку.)

Основа

Метал

Основний оксид

                                  2                                            3                                      

Сіль

1                                                                                                                         4 

Сіль

Амфотерна основа

Амфотерний оксид

                            6                                            5

                                                                          7                                      8

                                                                          9

Кислота

Неметал

Кислотний оксид

10

                                11                                         12                                      13                                                           

                                                                                             14

V. Керована практика

Завдання 2 (по варіантах, під керівництвом учителя)

Напишіть рівняння реакцій, щоб здійснити перетворення.

Варіант І

а)  Р          Р₂О₅         Н₃РО₄                  Nа₃РО₄  

б)  Zn        ZnO               ZnCl₂              Zn(OH)₂                      ZnSO₄

Варіант 2

а)  Са          СаО          Са(ОН)₂           СаСО₃

б)  Аl          Аl₂ О₃             Аl₂(SO₄ )₃             Аl₂(ОН)₃                 АlCl₃

Зачитуємо правильні відповіді.

Завдання 3

Обчисліть кількість речовини магній сульфату, яку можна одержати з магнію масою 12_г, за схемою:

Мg               MgO              MgSO₄

(Відповідь: 0,5 моль)

Завдання 4

Варіант І

Обчисліть кількість речовини натрій ортофосфату, якщо для реакції взяли 6,2_г фосфору.

Варіант ІІ

Обчисліть кількість речовини кальцій карбонату, якщо для реакції взяли кальцій масою 30_г .

VІ. Підбиття підсумків уроку

Перевірка відповідей у завданні 4, виставлення оцінок за роботу на уроці.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 22, скласти схему 1, 2 для Карбону і Барію і рівняння до них.

Тип 2 уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: самостійна робота, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, опорні схеми, картки-завдання.

ХІД 2 УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Перевірка домашнього завдання,                                         актуалізація опорних знань

Учні записують на дошці підготовлені схеми генетичного зв’язку на прикладі Барію і Карбону, а також рівняння до них.

ІІІ. Фронтальна робота з картками-завданнями

Завдання 1

Унаслідок розчинення різних речовин у воді розчин набуває лужного, нейтрального або кислого середовища. Поясніть це і підтвердьте рівняннями хімічних реакцій на таких прикладах:

а) Які з перелічених речовин – натрій оксид, кальцій, сульфур(ІV) оксид – взаємодіють із водою з утворенням лугу?

б) Які з перелічених речовин – калій, барій оксид, сульфур(VІ) оксид - взаємодіють із водою з утворенням лугу?

в) Які з перелічених речовин – фосфор(V) оксид, силіцій оксид, сульфур(VI) оксид – взаємодіють із водою з утворенням кислоти?

Завдання 2

Поясніть, що означає поняття «генетичний зв'язок». Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте її:

а) перетворення речовин одного класу сполук на речовини інших класів;

б) хімічні властивості речовин;

в) можливість одержання складних речовин із простих;

г) взаємозв’язок простих і складних речовин усіх класів неорганічних сполук.

Складіть схему генетичного зв’язку класів неорганічних сполук на прикладі Сульфуру й Кальцію.

Завдання 3

Розчини деяких солей не можна зберігати в залізному посуді. Які з перелічених речовин – купрум(ІІ) нітрат, натрій нітрат, хлорид на кислота – вступають у реакцію заміщення із залізом?

Складіть відповідні рівняння реакцій. Посудину з яких металів ви порекомендували б використати для зберігання цих розчинів?

Завдання 4

а) Визначте речовину С, що утворюється в результаті перетворень:

Р            Р₂О₅      +Н₂О          А

Са          СаО    +Н₂О       В                                                                                                            

А + В = С

Складіть алгоритм виконання цього завдання біля дошки.

б) Використайте запропонований алгоритм для виконання аналогічного завдання: визначте, що є продуктом Х, який утворюється в результаті таких перетворень:

   S             SO₂             SO₃     +Н₂О          А

Ва(ОН)₂              СаО     +Н₂О       В

А + В = Х

Визначте рівень складності цього завдання.

Завдання по варіантах (зі взаємоперевіркою)

Варіант 1

Завдання 5

Із чотирьох елементів – Натрій, Сірка, Оксиген і Гідроген – складіть формули:

Ø Однієї основи

Ø Однієї кислоти

Ø Трьох середніх солей.

Як ви вважаєте, які з цих речовин реагуватимуть між собою? Складіть рівняння хімічних реакцій, укажіть їх тип.

Варіант ІІ

Завдання 6

Із чотирьох елементів – Алюміній, Хлор, Оксиген і Гідроген – складіть формули:

Ø Однієї основи

Ø Однієї кислоти

Ø Однієї середньої солі.

Як ви вважаєте, які з цих речовин реагуватимуть між собою? Складіть рівняння хімічних реакцій, укажіть їх тип.

ІV. Самостійна робота під контролем учителя з наступним обговоренням біля дошки

Завдання 7

       У дві однакові відкриті склянки, що врівноважені на шальках терезів та містять достатню для реакції кількість хлоридної кислоти, внесли однакові за масою наважки цинку і крейди.

       Чи збережеться рівновага терезів після закінчення реакції? Відповідь підтвердьте обчисленнями.

Завдання 8

Перетворення Сульфуру “ зашифровані ” схемою:             

S     +O₂       A   гідратація   Б   +Аl(OH)₃      B    +NaOH    Г   NaOH_(надл.)  Д          Е

Розшифруйте речовини А, Б, В, Г, Д, Е; укажіть, до якого класу вони належать. Напишіть рівняння реакцій.

V. Підбиття підсумків уроку

       Склад, властивості речовин, їх використання тісно пов’язані одне з одним. Знаючи склад речовини, ми можемо запропонувати шляхи синтезу цієї речовини. Якщо нам відомі властивості цієї речовини, ми можемо легко припустити, з якими речовинами вона реагуватиме, де можна її використати.

VІ. Домашнє завдання

       Повторити матеріал про класи неорганічних сполук, їх властивості, генетичний зв'язок.

        Творче завдання. Скласти схему генетичного зв’язку для Феруму, записати рівняння реакцій.

Використана література

1.     Дистанційний курс «Шкільний курс з хімії, 8-11 класи» (ДК «ХІМІЯ, 8-11 класи»). Педагогічний програмний засіб.

2.      Віртуальна лабораторія. 8-11 класи.

3.     І.Ю.Старовойтова , О.В. Люсай. Усі уроки хімії 8 клас. – Х.; Основа, 2008.

4.      М.М.Савчин. Уроки хімії у 8 класі. Посібник для вчителів. – Львів; ВНТЛ. 1999.

5.      О.М.Зимогляд. Хімія. Практика і підсумки. 8 клас. – Х.; Нова тема. 2009.

6.      С.Г.Дегтяренко. Моніторинг якості освіти: рівнева загальноосвітня підготовка учнів з хімії. 8 клас. 12 – річна школа. Посібник для вчителів хімії. З.; Ліпс. 2008.

7.      Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. - К.; Ірпінь, 2004.

8.     Хімія. Самостійні роботи. 8 клас. – Х.; Торсінг плюс, 2008.

9.     Хімія. 7-11 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (нова програма 12 – річної школи). – К.; Ірпінь: Перун, 2005.

10.                        Хімія: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.Г.Ярошенко. – К.; Освіта, 2008.

11.                        Хімія: контрольні роботи. 8 клас. – Т.; Мандрівець. 1999.

12.                        Я готуюсь до уроку хімії. 8 клас. Хімія. Біологія. Бібліотека. – К.; Шкільний світ. 2004.